Наша школа

Управління

Ліцензування закладу

Інформація для батьків

Навчальний процес

Педагогічний колектив

Патріотичне виховання

Адаптивна школа

Готуємося до ЗНО

Готуємося до ДПА

Охорона праці та безпека життедіяльності

Сторінка психолога

Вступ до школи

Інформація для батьків

Бібліотека

За здоровий спосіб життя

Карта сайту

Корисні посилання

Виховна робота

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Великий Кобзар

День пам*яті Великого Кобзаря

План

заходів до дня народження Т.Г.Шевченка.

№з/п	Назва заходу	Дата	Відповідальний
1	В усіх кабінетах створити куточки , присвячені життю і творчості Т.Г.Шевченка	Протягом року	Завідувачі кабінетів
2	Організувати на базі бібліотеки виставку творів Т.Г.Шевченка та про його творчість	Протягом року	Мельникова О.Б.
3	Провести конкурс на кращий малюнок–інформацію до творів Т.Г.Шевченка	Січень 2018	Класн. кер. 1-6 клас.
4	Провести конкурс на кращу стінівку , присвячену життю та творчості Т.Г.Шевченка.	Січень 2018	Класн.кер. 7-11 клас.
5	Організувати виставку кращих малюнків та газет, присвячених творчості Т.Г.Шевченка	Січень 2018	Толстик Н.В.
6	Провести єдиний урок «Мій Шевченко»	6.03.2018	Класн. кер.
7	Взяти участь у покладанні квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку	9.03.2018	Вчителі укр. мови та літератури
8	Організувати екскурсії до пам’ятних місць у нашому місті, присвячених Т.Г.Шевченку	Протягом року	Класн. кер.
9	Провести конкурс тазахист проектів за творчістю Т.Г.Шевченка	Грудень 2017	Толстик Н.В.
10	Провести конкурс читців на краще виконання творів Т.Г.Шевченка	Лютий 2018	Клас. керівники Толстик Н.В. Ссикал В.С.
11	Взяти участь у районному конкурсі на краще виконання творів Т.Г.Шевченка	Лютий 03.02.2018	Ссикал В.С.
12	Взяти участь у міській акції «Доля Тараса на рушнику»	Лютий 2018	Ссикал В.С.
13	Провести уроки позакласного читання за творами Т.Г.Шевченка	Потягом року	Вчителі укр. мови та літератури, класоводи
14	Провести наукову конференцію «Шевченкова слава»	27.02.2018	Толстик Н.В.
15	Провести лінійку «Шляхами Великого Кобзаря»	6.03.2018	Ссикал В.С. Толстик Н.В.
16	Взяти участь у Всеукраїнському конкурсі ім. Т.Г.Шевченка	Грудень 2017	Толстик Н.В.
17	Взяти участь у районному святі «Шевченківська світлиця »	26.02.2018	Ссикал В.С.
18	Перегляд муз.-драм. творів Т.Г.Шевченка у театрі ім. Т.Шевченка та обл. філармонії «Назар Стодоля» «Шевченкіана» «Бал»	18.11.2017 04.02.2018 11.02.2018	Класн. кер.,Ссикал В.С.

СВЯТО ШЕВЧЕНКА В МОЛОДШИХ КЛАСАХ

9 березня 2018 року вся країна відзначатиме 204-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

Серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові,чия душа сповнена високої любові до батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність вітчизни, честь і гідність народу. Безсмертне ім’я великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка відоме скрізь як ім’я людини, що віддала своє життя боротьбі за свободу українського народу.

У тісному єднанні з російськими революційними демократами Шевченко вів боротьбу проти царизму і кріпосництва, він був безстрашним, невтомним співцем волі, полум’яним патріотом своєї батьківщини, служив народові, віддав йому свою геніальну творчість, жар свого серця.

Своєю творчістю Т. Г. Шевченко відкрив нову епоху в українській літературі, створив чудові зразки поезії, які могутньо зазвучали над світом як гнівне звинувачення царизмові, як пристрасний заклик до активної боротьби за кращу долю. Натхненні поетичні твори ТарасаШевченка – неоціненний скарб світової літератури – стали надбанням широких народних мас.

За півтора століття після смерті поета накопичений величезний інформаційний матеріал про його життя і творчість. Видані цікаві спогади сучасників: художників, літераторів,громадських діячів, істориків, етнографів, акторів, представників духовенства,військових, політиків, рідних і близьких поета, і навіть звичайних селян. У цих спогадах по крихітках відтворюється живий і неповторний образ Тараса Григоровича, його чуйна і зворушлива душа, погляди й світогляд

Таємниці Шевченкового генія
До 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка телерадіоканал «Культура» спільно з Київським університетом імені Тараса Шевченка розпочинає відеоцикл культурологічних програм «Незнаний Шевченко». У рамках проекту лекції з шевченкознавчої тематики читатимуть відомі літературознавці. «Я йшов до Шевченка дуже довго – починаючи з дитячих років. І кожен раз йшов як до невідомого», – почав розмову письменник, філософ Євген Сверстюк.Він приніс декілька книжок, що були табуйовані в Радянському Союзі. Всупереч заборонам ці видання були й залишаються безцінним джерелом правдивої інформації про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка – генія, з постаті якого не раз намагалися зробити ідола, кумира, надягаючи на неї різні псевдополітичні та псевдокультурні маски. Такою книжкою насамперед є «Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя» (тт. I—II, Львів, 1898—1901)О.Кониського. «Тут все писано теплими руками», – наголосив Євген Олександрович на тому, що автор писав працю по гарячих слідах, відвідуючи всі місця, де не так давно ступала нога Кобзаря. «Я відкрив для себе Кирилівку – справжній рай на землі. Це місце має особливу творчу властивість… Якусь особливу силу випромінює ця земля», – признався лектор. Наступні видання – це «Щоденник» і «Листування» Т. Шевченка (1927–1928) під редакцією акад. С.Єфремова, вміщені у ІІІ і IV томах із запланованого зібрання творів Кобзаря, так і не завершеного внаслідок репресій. Цінність праці полягає вінформативних і всеохоплюючих примітках і коментарях до зазначеного матеріалу, що належать провідним шевченкознавцям– С.Єфремову та О.Новицькому. Безперечно вартісною є узагальнююча попередні розвідки і дослідження праця П.Жури «Труди і дні Кобзаря» (1996), в якій автор подав літопис життя Тараса Шевченка за днями. До цієї ж підбірки книжок належить і праця самого Євгена Сверстюка «Шевченко понад часом» (2011), за один із есеїв якої письменника колись судили. Після огляду видань Євген Сверстюк повернувся до теми непрочитаного донині Тараса Шевченка. Однією з її причин є таємничість, якою оповита геніальна постать письменника. В цьому контексті насампередвиникає питання про те, як людина, навіть дуже талановита, змогла написати надскладний вірш «Реве та стогне Дніпр широкий…» у юнацькі 23 роки, а створити геніальну збірку «Козар» – у 26? Тоді, коли Шевченкоще не був визнаний широкою громадськістю і його не називали Пророком, Пантелеймон Куліш вже бачив «неземне випромінювання» навколо молодого поета й художника. «Шевченків аристократизм йшов високо над тодішніми цінностями. Його геній жив духовними проблемами, не залежними від обставин часу», – прокоментував Євген Сверстюк закиди, буцімто Шевченко писав памфлети і сатири на тодішню владу. В поемі «Сон», переконаний Євген Олександрович, не йдеться про те, щоб карикатурно показати і висміяти конкретного самодержця – мова про «країну, яка не може прийняти духу істинного, бо це ідольська країна». Вся розгадка ховається у біблійному епіграфі, якими сповнена творчість Шевченка. Тому, вважає дослідник, Шевченка ніколи не можна читати поверхово – це й призвело до створення численних примітивізованих масок письменника. Ще однією таємницею генія Шевченка є численні антиномії, що проходять крізь усі тексти поета. Одна із них – ставлення до свого дитинства, до часу й місця, в якому воно проходило. З одного боку, ненависть до кріпацтва, насильства, сваволі панів, які письменник встиг гостро відчути з самого дитинства, з іншого боку – перманентне бажання повернути минуле, промінявши на нього теперішнє (коли Шевченко вже був визнаним художником). Наступною таємницею Євген Сверстюк вважає те, «яким чином Шевченко все, що написав, виніс з самого життя»? Адже він жив в Україні лише до 14 років, а протягом життя – ще три. Тоді як творчість письменника наскрізь пронизана образомбатьківщини, її культурою, традиціями, історією. «Це дається як голос звисока. Він виніс з дитинства більше, ніж вмістилося в «Кобзарі», – переконаний Євген Олександрович. Цей самий феномен заявлений і у Гоголя. Проте, на відміну від останнього, Шевченку з дитинства властива природня релігійність. У вірші-сповіді «Мені тринадцятий минало…» ми бачимо хлопчика, який пасе овець і молиться Богові – це одна з найглибших таємниць постаті Тараса Шевченка, яку митець винісіз дитинства. Оповитим таїною є стан душі Тараса Шевченка після поверненняіз заслання. «Зазвичай людина, яка виходить з полону, розгублена, дезорієнтована», – зазначає Євген Сверстюк. Однак із записів у «Щоденнику» Шевченка ми бачимо повну протилежність цим стереотипам – він пише про те, що репресії не змогли вплинути на його життя. Відправившись на заслання у 33 роки й повернувшись у 43 – письменник залишився молодим душею, якої не торкнулися життєві буревії. Хоча якщо порівнювати умови відбування ув’язнення у царських казармах і радянських концтаборах, то, переконаний з власного досвіду Євген Сверстюк, перше – нестерпніше. Адже якщо в силу політичних обставин на Соловках збиралося інтелігентне, освічене середовище, дозволялося писати листи, спокійно працювати, то в царських казармах, куди заслали Шевченка, було заборонено все – писати, малювати, спілкуватися з іншими, а ще – суцільна принизлива щоденна муштра. Важко було в такому пеклі не втратити себе. Й нарешті чи не найбільшою загадкою Тараса Шевченка стало його «друге життя». «Я не знаю жодного письменника, який би після перепоховання став апостолом, пророком, з могили якого зробили б культ, пам’ятникиякому б поставили в усіхкраїнахсвіту», – зізнався Євген Сверстюк. Після десятиліть заборон, накладених на ім’я Шевченка, його «Заповіт» виконали дві країни, дозволивши Слову поета жити своїм життям.

Таємниці Шевченкового генія

До 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка телерадіоканал «Культура» спільно з Київським університетом імені Тараса Шевченка розпочинає відеоцикл культурологічних програм «Незнаний Шевченко». У рамках проекту лекції з шевченкознавчої тематики читатимуть відомі літературознавці.

«Я йшов до Шевченка дуже довго – починаючи з дитячих років. І кожен раз йшов як до невідомого», – почав розмову письменник, філософ Євген Сверстюк.Він приніс декілька книжок, що були табуйовані в Радянському Союзі. Всупереч заборонам ці видання були й залишаються безцінним джерелом правдивої інформації про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка – генія, з постаті якого не раз намагалися зробити ідола, кумира, надягаючи на неї різні псевдополітичні та псевдокультурні маски. Такою книжкою насамперед є «Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя» (тт. I—II, Львів, 1898—1901)О.Кониського. «Тут все писано теплими руками», – наголосив Євген Олександрович на тому, що автор писав працю по гарячих слідах, відвідуючи всі місця, де не так давно ступала нога Кобзаря. «Я відкрив для себе Кирилівку – справжній рай на землі. Це місце має особливу творчу властивість… Якусь особливу силу випромінює ця земля», – признався лектор. Наступні видання – це «Щоденник» і «Листування» Т. Шевченка (1927–1928) під редакцією акад. С.Єфремова, вміщені у ІІІ і IV томах із запланованого зібрання творів Кобзаря, так і не завершеного внаслідок репресій. Цінність праці полягає вінформативних і всеохоплюючих примітках і коментарях до зазначеного матеріалу, що належать провідним шевченкознавцям– С.Єфремову та О.Новицькому. Безперечно вартісною є узагальнююча попередні розвідки і дослідження праця П.Жури «Труди і дні Кобзаря» (1996), в якій автор подав літопис життя Тараса Шевченка за днями. До цієї ж підбірки книжок належить і праця самого Євгена Сверстюка «Шевченко понад часом» (2011), за один із есеїв якої письменника колись судили.
Після огляду видань Євген Сверстюк повернувся до теми непрочитаного донині Тараса Шевченка. Однією з її причин є таємничість, якою оповита геніальна постать письменника. В цьому контексті насампередвиникає питання про те, як людина, навіть дуже талановита, змогла написати надскладний вірш «Реве та стогне Дніпр широкий…» у юнацькі 23 роки, а створити геніальну збірку «Козар» – у 26? Тоді, коли Шевченкоще не був визнаний широкою громадськістю і його не називали Пророком, Пантелеймон Куліш вже бачив «неземне випромінювання» навколо молодого поета й художника.
«Шевченків аристократизм йшов високо над тодішніми цінностями. Його геній жив духовними проблемами, не залежними від обставин часу», – прокоментував Євген Сверстюк закиди, буцімто Шевченко писав памфлети і сатири на тодішню владу. В поемі «Сон», переконаний Євген Олександрович, не йдеться про те, щоб карикатурно показати і висміяти конкретного самодержця – мова про «країну, яка не може прийняти духу істинного, бо це ідольська країна». Вся розгадка ховається у біблійному епіграфі, якими сповнена творчість Шевченка. Тому, вважає дослідник, Шевченка ніколи не можна читати поверхово – це й призвело до створення численних примітивізованих масок письменника.
Ще однією таємницею генія Шевченка є численні антиномії, що проходять крізь усі тексти поета. Одна із них – ставлення до свого дитинства, до часу й місця, в якому воно проходило. З одного боку, ненависть до кріпацтва, насильства, сваволі панів, які письменник встиг гостро відчути з самого дитинства, з іншого боку – перманентне бажання повернути минуле, промінявши на нього теперішнє (коли Шевченко вже був визнаним художником).
Наступною таємницею Євген Сверстюк вважає те, «яким чином Шевченко все, що написав, виніс з самого життя»? Адже він жив в Україні лише до 14 років, а протягом життя – ще три. Тоді як творчість письменника наскрізь пронизана образомбатьківщини, її культурою, традиціями, історією. «Це дається як голос звисока. Він виніс з дитинства більше, ніж вмістилося в «Кобзарі», – переконаний Євген Олександрович. Цей самий феномен заявлений і у Гоголя. Проте, на відміну від останнього, Шевченку з дитинства властива природня релігійність. У вірші-сповіді «Мені тринадцятий минало…» ми бачимо хлопчика, який пасе овець і молиться Богові – це одна з найглибших таємниць постаті Тараса Шевченка, яку митець винісіз дитинства.
Оповитим таїною є стан душі Тараса Шевченка після поверненняіз заслання. «Зазвичай людина, яка виходить з полону, розгублена, дезорієнтована», – зазначає Євген Сверстюк. Однак із записів у «Щоденнику» Шевченка ми бачимо повну протилежність цим стереотипам – він пише про те, що репресії не змогли вплинути на його життя. Відправившись на заслання у 33 роки й повернувшись у 43 – письменник залишився молодим душею, якої не торкнулися життєві буревії. Хоча якщо порівнювати умови відбування ув’язнення у царських казармах і радянських концтаборах, то, переконаний з власного досвіду Євген Сверстюк, перше – нестерпніше. Адже якщо в силу політичних обставин на Соловках збиралося інтелігентне, освічене середовище, дозволялося писати листи, спокійно працювати, то в царських казармах, куди заслали Шевченка, було заборонено все – писати, малювати, спілкуватися з іншими, а ще – суцільна принизлива щоденна муштра. Важко було в такому пеклі не втратити себе.
Й нарешті чи не найбільшою загадкою Тараса Шевченка стало його «друге життя». «Я не знаю жодного письменника, який би після перепоховання став апостолом, пророком, з могили якого зробили б культ, пам’ятникиякому б поставили в усіхкраїнахсвіту», – зізнався Євген Сверстюк. Після десятиліть заборон, накладених на ім’я Шевченка, його «Заповіт» виконали дві країни, дозволивши Слову поета жити своїм життям.

Шевченкіана в кіно до 204-річного ювілею Кобзаря
Наразі важко знайти номер друкованого освітньо-культурного видання, в якому не було б замітки, статті чи есе про Тараса Шевченка. Нема такого навчального закладу, в якому не було б заплановано конференції, круглого столу, дискусії чи курсу лекцій, присвячених Великому Кобзарю на цей і наступний рік. Відчувається – Україна материкова й діаспорна активно готується до урочистого відзначення ювілею одного зі своїх найвидатніших синів – письменника, художника і громадського діяча Тараса Шевченка. Стратегічне значення у програмі підготовки всеукраїнських урочистих заходів 2013-2014 рр. на державному рівні має Київський національний університет, що носить ім’я ювіляра. У стінах закладу наприкінці минулого року спільно з Міністерством освіти і науки України було розроблено масштабний план заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Крім науково-практичної складової, велику увагу приділено культурно-просвітницькій частині програми – творчим зустрічам, художнім виставкам і мистецьким вечорам. Однією із форм реалізації останнього став показ широкій студентсько-викладацькій аудиторії унікальної кінострічки режисера Петра Чардиніна «Тарас Шевченко» (1926). Фільм, знятий 1925 року і відреставрований 2011 на Одеській кіностудії, вражає багатим акторським складом (головна роль – Амвросій Бучма, інші ролі – Василь Людвінській, Іван Худолєєв, Микола Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський, Юрій Шумський, Наталія Ужвій) і достовірним художнім оформленням, створеним художником-модерністом Василем Кричевським. Попри те, що виконавцю головної ролі закидали неправдоподібність перевтілення в молодого Шевченка (Бучмі на той час було 40 років), а загальне враження від фільму псувало акторське перегравання, тогочасна преса назвала німу стрічку першим величним кінопам’ятником Шевченкові. Картина мала також шалений успіх за кордоном, адже вважалася однією з найдорожчих постановок на той час: уперше для підготовки до зйомок фільму були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства. Демонстрація стрічки «Тарас Шевченко» під супровід етногурту «Гуляйгород» відбулася спочатку в Червоному корпусі Київського університету, а згодом – в Актовій залі Інституту філології. До весни 2014 року Держкіно та Національний центр Олександра Довженка обіцяють актуалізувати кіношевченкіану й підготувати ексклюзивний пакет відреставрованих і оцифрованих кінострічок, які відображають життя і творчість українського генія. Йдеться про фільми "Сон" (1964) В. Денисенка, "Наймичка" (1963) В. Молостової і Ст. Лапокниша, "Тарас Шевченко" (1951) В. Савченка

Шевченкіана в кіно до 204-річного ювілею Кобзаря

Наразі важко знайти номер друкованого освітньо-культурного видання, в якому не було б замітки, статті чи есе про Тараса Шевченка. Нема такого навчального закладу, в якому не було б заплановано конференції, круглого столу, дискусії чи курсу лекцій, присвячених Великому Кобзарю на цей і наступний рік. Відчувається – Україна материкова й діаспорна активно готується до урочистого відзначення ювілею одного зі своїх найвидатніших синів – письменника, художника і громадського діяча Тараса Шевченка.
Стратегічне значення у програмі підготовки всеукраїнських урочистих заходів 2013-2014 рр. на державному рівні має Київський національний університет, що носить ім’я ювіляра. У стінах закладу наприкінці минулого року спільно з Міністерством освіти і науки України було розроблено масштабний план заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Крім науково-практичної складової, велику увагу приділено культурно-просвітницькій частині програми – творчим зустрічам, художнім виставкам і мистецьким вечорам. Однією із форм реалізації останнього став показ широкій студентсько-викладацькій аудиторії унікальної кінострічки режисера Петра Чардиніна «Тарас Шевченко» (1926).
Фільм, знятий 1925 року і відреставрований 2011 на Одеській кіностудії, вражає багатим акторським складом (головна роль – Амвросій Бучма, інші ролі – Василь Людвінській, Іван Худолєєв, Микола Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський, Юрій Шумський, Наталія Ужвій) і достовірним художнім оформленням, створеним художником-модерністом Василем Кричевським. Попри те, що виконавцю головної ролі закидали неправдоподібність перевтілення в молодого Шевченка (Бучмі на той час було 40 років), а загальне враження від фільму псувало акторське перегравання, тогочасна преса назвала німу стрічку першим величним кінопам’ятником Шевченкові. Картина мала також шалений успіх за кордоном, адже вважалася однією з найдорожчих постановок на той час: уперше для підготовки до зйомок фільму були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства.
Демонстрація стрічки «Тарас Шевченко» під супровід етногурту «Гуляйгород» відбулася спочатку в Червоному корпусі Київського університету, а згодом – в Актовій залі Інституту філології.
До весни 2014 року Держкіно та Національний центр Олександра Довженка обіцяють актуалізувати кіношевченкіану й підготувати ексклюзивний пакет відреставрованих і оцифрованих кінострічок, які відображають життя і творчість українського генія. Йдеться про фільми "Сон" (1964) В. Денисенка, "Наймичка" (1963) В. Молостової і Ст. Лапокниша, "Тарас Шевченко" (1951) В. Савченка

«Зробити Тараса Шевченка доступним для світового загалу»
26 вересня в Національному музеї Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття IV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та презентація науково-освітнього порталу «Тарас Григорович Шевченко». Цьогорічний Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка проводиться в рамках святкування 200-річчя від дня народження Кобзаря, тому його відкриття, а також презентація порталу «Тарас Григорович Шевченко», стали одним із важливих заходів у програмі урочистостей державного рівня. Серед почесних гостей заходу були присутні:директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Олег Вікторович Єресько, Президент Малої академії наук Станіслав Олексійович Довгий, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, Дмитро Васильович Стус, а також учасники Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – учні середньої загальноосвітньої школи № 182 м. Києва, студенти Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Програма заходу передбачала короткі виступи гостей свята, символічне вручення «Кобзаря» юному учаснику мовно-літературного конкурсу одним із членів президії, танцювально-вокальний номер народного художнього колективу вокальної студії «Елегія», а також презентаціюнауково-освітнього порталу «Тарас Шевченко». Олег Єресько виголосив вітальне звернення Міністра освіти і науки Дмитра Табачника до учасників мовно-літературного конкурсу. Про нинішню орієнтацію музеїв на роботу з молоддю говорив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка – Василь Стус. «Ми разом із Міністерством освіти і науки України та Малою академією наук свідомо працюємо над тим, щоб наблизити постать Кобзаря до людей, особливо – молоді. Тому наша головна мета при відкритті науково-освітнього порталу - зробити Тараса Шевченка доступним для світового загалу». «Нема української хати, в якій не було б портрета Тараса Шевченка, рушників з вишитим його образом, «Кобзаря». У всьому світі бережуть про нього пам’ять. Однак час бере своє й стирає чіткі грані всякого життя. Саме тому організатори порталу «Тарас Григорович Шевченко» поставили собі за мету об’єднати на одному ресурсі все, що нині відоме про великого письменника, художника й громадського діяча», - зазначив Станіслав Довгий, презентуючи новітню розробку Національної академії наук України у співпраці з усіма закладами, що так чи інакше дотичні до вивчення Кобзаря. Науково-освітній портал, за словами Станіслава Олексійовича, дасть можливість українській і світовій спільнотам не лише ознайомитися з усіма аспектами життя і творчості Тараса Шевченка за допомогою численних оригіналів рукописів, документів, картин, фотографій, мапи міст, де побував Кобзар, віртуальних музеїв, представлених на ресурсі, а й поповнювати портал новими матеріалами та дослідженнями. Свято завершилося на високій ноті пісні «Україно», яку виконав переможець ІІІ конкурсу, випускник Інституту філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Тесленко.

«Зробити Тараса Шевченка доступним для світового загалу»

26 вересня в Національному музеї Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття IV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та презентація науково-освітнього порталу «Тарас Григорович Шевченко».
Цьогорічний Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка проводиться в рамках святкування 200-річчя від дня народження Кобзаря, тому його відкриття, а також презентація порталу «Тарас Григорович Шевченко», стали одним із важливих заходів у програмі урочистостей державного рівня. Серед почесних гостей заходу були присутні:директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Олег Вікторович Єресько, Президент Малої академії наук Станіслав Олексійович Довгий, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, Дмитро Васильович Стус, а також учасники Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – учні середньої загальноосвітньої школи № 182 м. Києва, студенти Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету.
Програма заходу передбачала короткі виступи гостей свята, символічне вручення «Кобзаря» юному учаснику мовно-літературного конкурсу одним із членів президії, танцювально-вокальний номер народного художнього колективу вокальної студії «Елегія», а також презентаціюнауково-освітнього порталу «Тарас Шевченко».
Олег Єресько виголосив вітальне звернення Міністра освіти і науки Дмитра Табачника до учасників мовно-літературного конкурсу.
Про нинішню орієнтацію музеїв на роботу з молоддю говорив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка – Василь Стус. «Ми разом із Міністерством освіти і науки України та Малою академією наук свідомо працюємо над тим, щоб наблизити постать Кобзаря до людей, особливо – молоді. Тому наша головна мета при відкритті науково-освітнього порталу - зробити Тараса Шевченка доступним для світового загалу».
«Нема української хати, в якій не було б портрета Тараса Шевченка, рушників з вишитим його образом, «Кобзаря». У всьому світі бережуть про нього пам’ять. Однак час бере своє й стирає чіткі грані всякого життя. Саме тому організатори порталу «Тарас Григорович Шевченко» поставили собі за мету об’єднати на одному ресурсі все, що нині відоме про великого письменника, художника й громадського діяча», - зазначив Станіслав Довгий, презентуючи новітню розробку Національної академії наук України у співпраці з усіма закладами, що так чи інакше дотичні до вивчення Кобзаря. Науково-освітній портал, за словами Станіслава Олексійовича, дасть можливість українській і світовій спільнотам не лише ознайомитися з усіма аспектами життя і творчості Тараса Шевченка за допомогою численних оригіналів рукописів, документів, картин, фотографій, мапи міст, де побував Кобзар, віртуальних музеїв, представлених на ресурсі, а й поповнювати портал новими матеріалами та дослідженнями.
Свято завершилося на високій ноті пісні «Україно», яку виконав переможець ІІІ конкурсу, випускник Інституту філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Тесленко.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№ 257/2012"Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 2 березня 2011 р. № 167-р"Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання"( Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 136-р від 04.03.2013 (136-2013-р) )

Наказ Міністерства культури Українивід12.03.2013 № 171"Про затвердження Порядку проведення Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка"

Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10 грудня 2012 р. №Р-912/0/З-12 "Про відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка"

Лист управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради від 4 квітня 2013 р. № 7/1307 "Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка"

http://www.president.gov.ua/ru/documents/14680.html

Полезные ссылки